dc.contributor.author | Gerlach, Ryszard | |
dc.contributor.author | Renata, Tomaszewska-Lipiec | |
dc.contributor.author | Wiatrowski, Zygmunt | |
dc.contributor.author | Cierzniewska, Ryszarda | |
dc.contributor.author | Ludwikowska, Katarzyna | |
dc.contributor.author | Krause, Ewa | |
dc.contributor.author | Brzeziński, Łukasz | |
dc.contributor.author | Dobrzyniak, Marta | |
dc.contributor.author | [et al.] | |
dc.date.accessioned | 2020-07-06T09:35:27Z | |
dc.date.available | 2020-07-06T09:35:27Z | |
dc.date.issued | 2017 | |
dc.identifier.isbn | 978-83-8018-143-4 | |
dc.identifier.uri | http://repozytorium.ukw.edu.pl//handle/item/6980 | |
dc.description | Освіта є інтегральною, водночас автономною складовою соціально-економічної системи. У зв’язку з цим очікування та потреби ринку праці
мають бути її важливим показником. Метою освіти незалежно від того, на якому життєвому етапі вона реалізується, є підготовка особистості до працевлаштування на швидкозмінюваному, непередбаченому ринку праці. З ринком праці тісно пов’язане поняття праці в сенсі професійної діяльності”. Можна погодитися з А. Гідденсом, який зазначає, що „майбутнє більшості людей буде залежати безпосередньо від їх успіхів у професійній діяльності”. А успіх водночас залежить від кваліфікацій і компетенцій, якими вони володіють. Шляхом, який веде до них, є освіта зокрема освіта професійна. Отже, доцільно говорити про освіту, орієнтовану на ринок
праці. Наближенню освіти до ринку праці, які донедавна розглядалися як дві відокремлені сфери людської діяльності, сприяє розвиток економіки, заснованої на знаннях, в якій знання утворені, розподілені і реалізовані на практиці, стають конкретним продуктом, незалежним буттям, що становить основу розвитку світу. Явища і процеси, пов’язані з розвитком економіки, яка ґрунтується на знаннях, можна аналізувати з точки зору формальної і позаформальної системи професійної освіти – це стосується як молоді, так і дорослих. Як справедливо наголошує П.Ф. Друкер у сфері нової економіки: „Люди (…) будуть змушені набути здібності особистісного розвитку, навчитися зберігати енергію і розумову працездатність впродовж усього періоду свого п’ятдесятирічного стажу роботи. Будуть змушені приймати рішення щодо змін у своїй праці, і щодо впровадження цих змін у життя, щоб мати можливість ефективно працювати у швидкозмінюваному середовищі праці”. Для такого самокерування в умовах цивілізаційних змін сьогодні повинна готувати освіта. Таким чином, можна вважати, що вона має бути адаптована до потреб економіки знань. Це пов’язано з необхідністю враховувати в освіті не лише суто професійні знання і навички, але й загальні компетенції, які також називаються ключовими або метакомпетенціями. Зазначені аспекти послугували підставою для прийняття поглибленої наукової рефлексії над освітою майбутнього, орієнтованої на ринок праці, результатом чого стала презентована монографія. У представленій Читачеві праці розглядаються такі проблеми: напрями розвитку освіти XXI століття, зв’язок освіти з ринком праці, а також перспективи вищої освіти і освіти дорослих. Висвітлені в окремих частинах тематичні питання
утворюють сукупність міждисциплінарних проблем, для яких центральною категорією для міркувань залишається «освіта для майбутнього
і її орієнтація на ринок праці». Порушена проблематика вписується у наукову дисципліну – педагогіку, зокрема в її субдисципліну – педагогіку праці. Власне в рамках педагогіки праці висвітлюються як теоретичні міркування, так і розглядаються емпіричні дослідження про взаємозв’язок між освітою і ринком праці. Безсумнівно, з’єднувальним ланцюжком цих двох світів є освіта, переважно освіта професійна. Дякуємо усім Авторам, які зробили свій внесок у видання цієї праці, і сподіваємося, що незважаючи на невичерпність у повному обсязі порушеної проблеми, вона спонукає до рефлексії та наукової дискусії. Важливо відзначити необхідність педагогічних досліджень над освітою і ринком праці, а також розвитку міждисциплінарного аналізу над актуальними проблемами, що стосуються зазначених сфер. | en_US |
dc.description.abstract | Edukacja jest integralną, a zarazem autonomiczną częścią systemu społeczno- gospodarczego. W związku z tym oczekiwania i potrzeby rynku pracy powinny być ważnym jej wyznacznikiem. Celem edukacji, bez względu na jakim etapie życia jest ona realizowana, powinno być przygotowanie jednostki do zatrudnienia na szybko zmieniającym się, nieprzewidywalnym rynku pracy. Z pojęciem rynku pracy ściśle wiąże się pojęcie pracy w ujęciu pracy zawodowej. Rację przyznać można A. Giddensowi, który pisze, że „przyszłość przeważającej większości ludzi zależeć będzie bezpośrednio od ich powodzenia w życiu zawodowym”. A powodzenie to z kolei zależy od kwalifikacji i kompetencji przez nich posiadanych. Drogą do nich wiodącą jest z kolei edukacja, w tym głównie edukacja zawodowa. Dlatego mówić należy o edukacji zorientowanej na rynek pracy. Zbliżeniu edukacji i rynku pracy sprzyja rozwój gospodarki opartej na wiedzy, w której wiedza – tworzona, poddawana dystrybucji i wdrażana do praktyki – staje się określonym produktem, niezależnym bytem, stanowiącym podstawę rozwoju świata. Zjawiska i procesy związane z rozwojem gospodarki opartej na wiedzy można analizować zarówno z perspektywy szkolnego, jak i pozaszkolnego systemu edukacji zawodowej; dotyczą one zarówno młodzieży, jak i osób dorosłych. Jak słusznie pisze P.F. Drucker, w nowej gospodarce: „Ludzie (…) będą zmuszeni przyswoić sobie zdolność rozwoju osobowego, nauczyć się zachowywać energię i sprawność umysłową przez cały okres swojego pięćdziesięcioletniego stażu zawodowego. Będą zmuszeni decydować o tym, co zmienić w swojej pracy i kiedy wdrożyć te zmiany w życie, by móc efektywnie działać w zmieniającym się środowisku pracy”. Do takiego zarządzania sobą w warunkach zmian cywilizacyjnych powinna dziś przygotowywać edukacja. Można więc uznać, że musi się ona przystosować do potrzeb ekonomii wiedzy. Wiąże się to z koniecznością uwzględniania w edukacji nie tylko wiedzy i umiejętności ściśle zawodowych, ale także kompetencji ogólnych, zwanych też kluczowymi, czy metakompetencjami. Wskazane płaszczyzny stanowiły podstawę do podjęcia pogłębionej refleksji naukowej nad edukacją przyszłości zorientowaną na rynek pracy, czego efektem stała się prezentowana monografia. W przedkładanej Czytelnikowi książce zainicjowano problemy: kierunków rozwoju edukacji XXI wieku, relacji edukacji z rynkiem pracy, a także perspektyw szkolnictwa wyższego i edukacji dorosłych. Podjęte w poszczególnych częściach zagadnienia tematyczne tworzą zbiór interdyscyplinarnych zagadnień, dla których centralną kategorią rozważań pozostaje edukacja dla przyszłości oraz jej orientacja na rynek pracy. Poruszona problematyka wpisuje się dyscyplinę naukową – pedagogikę, w tym szczególnie w subdyscyplinę – pedagogikę pracy. To właśnie w ramach pedagogiki pracy poruszane są zarówno rozważania teoretyczne, jak i podejmowane są badania empiryczne dotyczące wzajemnych relacji między edukacją a rynkiem pracy. Niewątpliwie spoiwem łączącym oba te światy jest edukacja zawodowa. Dziękując Wszystkim Autorom, którzy przyczynili się do powstawania niniejszej pracy, żywimy nadzieję, że choć opracowanie to nie wyczerpuje podjętego tematu, to zagadnienia w nim zawarte pobudzą do refleksji i dyskusji naukowej. Wydaje się także konieczne wskazanie roli nauk pedagogicznych w podejmowaniu badań nad edukacją i rynkiem pracy, a także rozwijania interdyscyplinarnych analiz nad aktualnymi i antycypowanymi problemami dotyczącymi wskazanych obszarów. | en_US |
dc.language.iso | pl | en_US |
dc.publisher | Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego | en_US |
dc.subject | Zygmunt Wiatrowski: Wiedza i praca jako strategiczne wyznaczniki edukacji w XXI wieku | en_US |
dc.subject | Jerzy Kunikowski: Edukacja do wartości, pracy i przyszłego bezpieczeństwa społecznego | en_US |
dc.subject | Ryszarda Cierzniewska: Przyszłość w/dla edukacji. Obok dyskursu jakości | en_US |
dc.subject | Renata Tomaszewska-Lipiec: Edukacja dla przyszłości: w kierunku metafory wzrostu i rozwoju | en_US |
dc.subject | Ryszard Gerlach: Edukacja zawodowa w kontekście dyskursu o przyszłości | en_US |
dc.subject | Anna Pogorzelska: Edukacja zawodowa wpleciona w lokalne konteksty | en_US |
dc.subject | Agnieszka Araucz-Boruc: Shaping the track career school as the need for modern labour market | en_US |
dc.subject | Katarzyna Ludwikowska: Doradztwo zawodowe XXI wieku - między konstruktywizmem społecznym a praktyczną działalnością | en_US |
dc.subject | Ewa Krause: Młode osoby w optyce pracodawców. O potrzebie przygotowania edukacyjnego młodych | en_US |
dc.subject | Joanna Szłapińska: Uwarunkowania sukcesu zawodowego w biografiach menedżerów | en_US |
dc.subject | Andrzej Zygadło: Indywidualizacja procesu edukacyjnego w szkołach a rozwój kariery zawodowej. Doświadczenia szkolne menedżerów korporacji międzynarodowych | en_US |
dc.subject | Łukasz Brzeziński: Coaching - narzędzie rozwoju kompetencji transferowalnych | en_US |
dc.subject | Zdzisław Wołk: Kształtowanie kultury pracy w działalności uniwersytetu | en_US |
dc.subject | Dorota Jankowska: Rozwój kompetencji zawodowych na studiach pedagogicznych w warunkach zmian w szkolnictwie wyższym | en_US |
dc.subject | Teresa Janicka-Panek: Gotowość zawodowa absolwentów studiów z zakresu pedagogiki przedszkolnej i wczesnoszkolnej a ich kompetencje z obszaru dydaktyk szczegółowych | en_US |
dc.subject | Magdalena Barańska: Implementacja idei lifelong learning na przykładzie projektu Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu „Kolorowy Uniwersytet” | en_US |
dc.subject | Jolanta Izabela: Wiśniewska Edukacja dorosłych w dobie ponowoczesności | en_US |
dc.subject | Marta Dobrzyniak: Kompetencje edukatorów dorosłych w zakresie indywidualizacji i personalizacji edukacji | en_US |
dc.subject | Monika Bartkowiak: Znaczenie wiedzy i uczenia się w organizacji | en_US |
dc.subject | Krzysztof K. Przybycień: Kluczowe kompetencje pracownicze w organizacji opartej na wiedzy | en_US |
dc.subject | Віктор Олійник: Реформування післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні | en_US |
dc.subject | Котун Кирил: The legislative framework of adult education in Finland and Ukraine | en_US |
dc.subject | Лариса Лук’янова: Безперервна освіта: діяльність суб’єктів освітнього процесу | en_US |
dc.subject | Ольга Матвієнко: Персоналізація вищої освіти: аналіз сутнісних характеристик та перспектив застосування в галузі підготовки студентів-філологів | en_US |
dc.subject | Наталія Лазаренко: Забезпечення якості освіти у педагогічних вищих навчальних закладах в сучасних умовах | en_US |
dc.subject | Олександра Дубасенюк: Тенденції розвитку вищої освіти в Україні: сучасний вимір | en_US |
dc.subject | Роман Гуревич, Майя Кадемія: Від смарт-навчання до смарт-університету | en_US |
dc.subject | Наталія Пазюра: Неперервний професійний розвиток людських ресурсів в умовах ринку праці | en_US |
dc.subject | Микита Жмурко: Психологічна модель стратегічного мислення особистості в процесі професійного самовизначення | en_US |
dc.subject | Валентина Радкевич: Market fundamentals of vocational education reforming in Ukraine | en_US |
dc.subject | Іван Грищенко: Інноваційні підходи до забезпечення взаємодії науки з бізнесом і вищою освітою | en_US |
dc.subject | Октай Алієв: Внесок в освіту майбутніх поколінь | en_US |
dc.subject | Олена Огієнко: Освіта ХХІ століття: пошук пріоритетів | en_US |
dc.title | Edukacja dla przyszłości w perspektywie orientacji na rynek pracy. Debaty, szkice, refleksje polsko-ukraińskie / red. Ryszard Gerlach, Renata Tomaszewska-Lipiec | en_US |
dc.type | Book | en_US |